Їжа стародавніх слов'ян складалася з злакових: просо, пшениці, жита, ячменю, гречки, вівса. Зерна перемелювалися на борошно або просто вживалися розмоченими або підсмаженими. Господині варили і каші з олією. З борошна випікався прісний коржик, трохи пізніше, в їжі слов'ян з'явився хліб на квасі.

З м'ясної їжі були відомі нам яловичина, свинина, кури, гуси та качки. Конину їли мало, переважно військові під час походів. Часто на столах було м'ясо диких тварин: оленина, кабанятина і навіть ведмедя. Також у їжу йшли куріпки, рябчики та інша дичина.

Якщо видавався голодний рік і зерна на хліб не вистачало, до борошна додавали лободу. Якщо не було й цього бур'яну, то доводилося товкти соснову кору. Основу старовинного раціону складали супи та каші їх їли і в селянських хатах, і в царських палатах. Каші готували з гречаної крупи, вівса, ячменю, полби.

Їжа древніх слов'ян була досить різноманітною та калорійною. Вони вживали пшеницю, жито, ячмінь, просо, сочевицю, боби, квасолю. З круп робили каші, мололи на борошно та використовували для випікання хліба. Їли м'ясо великої та дрібної рогатої худоби, свійську птицю, дичину та рибу.

Харчування російських селян протягом століть не відрізнялося великими надмірностями. Традиційно у російській кухні у пріоритеті були прості хлібні та борошняні вироби, зернові страви. Головним продуктом харчування був житній хліб. Інший поширений злак – овес використовувався для приготування каш та коржів.