Полінейропатія нижніх кінцівок є патологічний процес, який виявляється у поразці структури волокон периферичної нервової системи. Захворювання може виявлятися частковими паралічами, порушеннями чутливості та іншими симптомами, які стосуються кінцівки.

Полінейропатія нижніх кінцівок вражає фрагменти волокон, які іннервують стопи. При цьому процес залучені і чутливі, і рухові нерви, тобто порушується сенсомоторна функція. Варіант хвороби визначає цілий спектр та інтенсивність проявів. Терапія захворювання комплексна, не рекомендується самолікування народними засобами.

1. Класифікація полінейропатій
2. Етіологія захворювання
3. Клінічна симптоматика
4. Діагностичний пошук
5. Терапія захворювання

Класифікація полінейропатій

Існує кілька ознак, якими поділяються полінейропатії нижніх кінцівок. Якщо говорити про причини, то захворювання можуть бути:

• запальними (розвиваються внаслідок реакцій запалення тканин);
• токсичними (токсична патологія провокується надходженням в організм токсинів);
• алергічними (внаслідок порушення реакцій імунітету);
• травматичними (розвиваються через травми).

Крім цього, полінейропатія нижніх кінцівок буває хронічною і гострою, а також демієлінізуючою і аксональною. Демієлінігуюча патологія вражає мієлінову оболонку, а аксональна – осьовий циліндр волокна.

Лікарі зазначають, що полінейропатія нижніх кінцівок є серйозним станом, який може виникати з різних причин.Найбільш поширеними факторами є діабет, алкогольна залежність, травми та інфекційні захворювання. Симптоми захворювання варіюються від оніміння та поколювання до сильного болю та м'язової слабкості. Важливо, що рання діагностика та лікування можуть значно покращити якість життя пацієнтів. Фахівці рекомендують комплексний підхід, що включає медикаментозну терапію, фізіотерапію та корекцію способу життя. Лікарям важливо враховувати індивідуальні особливості кожного пацієнта для вибору найефективнішої стратегії лікування.

Етіологія захворювання

1. Токсичні поразки. Можуть бути промисловими чи харчовими. Сюди також належить алкогольна полінейропатія нижніх кінцівок.
2. Інфекції – бактерії чи віруси, які провокують запалення.
3. Хвороби органів видільної системи.
4. Захворювання органів шлунково-кишкового тракту.
5. Ендокринні патології (у разі діабетичної форми хвороби).
6. Порушення метаболізму (розвивається дисметаболічна патологія).
7. Гіповітаміноз.
8. Надлишковий прийом ліків.
9. Спадковість.
10. Онкологія.
11. Аутоімунні патології.

Клінічна симптоматика

Симптоми полінейропатії поєднують прояви ураження і чутливих і рухових волокон, тобто порушена сенсомоторна функція. В результаті формуються ознаки захворювання:

• парези, тобто часткові та мляві паралічі нижніх кінцівок;
• болючість по ходу периферичних волокон, яка може мати пекучий, гострий або розпираючий характер;
• набряклість ніг;
• поява відчуттів поколювання та «шагреневої шкіри» (бігання “мурашок”);
• слабкість м'язів;
• зміни ходи: степпаж, або “півняча хода”, що формується внаслідок дегенерації м'язових волокон;
• зниження інтенсивності сухожильних рефлексів – колінного та ахіллова;
• гіперстезія – поява підвищеної чутливості, у разі якої дотик будь-якої сили може спровокувати біль;
• гіпостезія – зниження чутливості, при цьому спостерігається збій у сприйнятті температур та тактильних відчуттів.

Внаслідок прогресування, полінейропатія призводить до атрофічних змін м'язової тканини, формування трофічних виразок. Формується синдром Гійєна-Барре, що характеризується паралічем ніг, а в міру розвитку дихальних м'язів. Захворювання може мати млявий перебіг при хронічній формі (характерно для діабетичної патології), в інших випадках воно розвивається блискавично, від периферії до центральних відділів нервової системи. Швидкий розвиток має хронічна форма хвороби.

Симптоматика передбачає комплексну терапію. Не варто зловживати народними засобами лікування.

Полінейропатія нижніх кінцівок викликає безліч обговорень серед пацієнтів та лікарів. Люди часто зазначають, що основними причинами захворювання є діабет, алкогольна залежність та токсичні дії. Симптоми, такі як оніміння, печіння та слабкість у ногах, значно погіршують якість життя. Багато пацієнтів діляться своїм досвідом лікування, включаючи використання медикаментів, фізіотерапію та зміну способу життя. Важливо, що рання діагностика та комплексний підхід до лікування можуть суттєво полегшити стан. Деякі знаходять полегшення в альтернативних методах, таких як акупунктура та масаж, що також наголошує на індивідуальності кожного випадку. Обговорення на форумах та в соціальних мережах допомагають людям не лише обмінюватися досвідом, а й знаходити підтримку у скрутні часи.

Діагностичний пошук

1. Пальпація нервових стволів.
2. Електронейроміографія.
3. Вивчення рефлексів.
4. Дослідження властивостей ліквору.
5. Біохімічний та загальноклінічний аналіз крові (може допомогти у виявленні діабетичної форми патології при ендокринних розладах).
6. Ультразвукове дослідження органів.
7. Рентген.
8. Біопсія та дослідження біоптату.

Після встановлення діагнозу лікар може призначити лікування. Варто дотримуватися всіх його рекомендацій та не займатися самолікуванням народними засобами.

Терапія захворювання

Найбільш ефективним вважається комплексний підхід у лікуванні недуги. Якщо патологія викликана хворобами внутрішніх органів, слід лікувати провокуючу патологію, як у разі діабетичної форми захворювання.

Якщо хвороба має первинний характер, то лікування полінейропатії нижніх кінцівок передбачає такі групи препаратів:

• ліки, що покращують провідність імпульсу;
• глюкокортикоїди;
• вітаміни;
• антиконвульсанти;
• анестезуючі препарати;
• міорелаксанти.

Лікування патології народними засобами не рекомендується. Якщо спостерігається токсична форма патології, застосовують плазмоферез для очищення крові від речовини, що спричинила інтоксикацію.

Також для того, щоб лікувати патологію, застосовують методи фізіотерапії:

Хороший ефект дає поєднання цих методик із масажем та вправами для підтримки тонусу м'язів. Крім цього, потрібно дотримання дієти, яка виключає вуглеводні продукти. Варто обмежити прийом стимулюючих та збуджуючих препаратів, відмовитися від куріння.

За дотримання всіх рекомендацій прогноз буде сприятливим. Навіть у разі спадкового генезу патології реально знизити гостроту та вираженість симптоматики. Варто відзначити, що не можна намагатися позбавитися хвороби народними засобами, це може погіршити стан. Варто приділяти увагу діабетичній формі патології, оскільки вона потребує терапії протягом усього життя.Токсична форма хвороби потребує оперативної діагностики та швидкості надання допомоги.

Питання-відповідь

Чим може бути спричинена полінейропатія?

За своєю течією полінейропатії можуть бути гострими та хронічними. Гострі з'являються швидко і, як правило, виникають при здавлення нервів, внаслідок травм та інтоксикацій. Хронічні нейропатії повільно і частіше є наслідком імунних та запальних процесів, а також порушення обміну речовин.

Де болять ноги при полінейропатії?

При сенсорній формі алкогольної полінейропатії у пацієнтів виникають болючі відчуття в дистальних відділах кінцівок, з'являється почуття оніміння, мерзлякуватості, печіння. Іноді з'являються судоми литкових м'язів. Підвищується або знижується больова та температурна чутливість на стопах та долонях.

Як проявляється полінейропатія нижніх кінцівок?

Основні симптоми: зменшення чутливості в долонях і стопах, гострі або ниючі болі в кінцівках, судоми, зниження рефлексів, болючість і пітливість рук і ніг, м'язова слабкість і невеликий тремор, патологічне відчуття мурашок та печіння, "надетих шкарпеток" або "вдягнених рукавичок" при оголених кінцівках.

Як зрозуміти, що в тебе полінейропатія?

Загальний та неврологічний оглядЕлектроміографія та електронейроміографіяЗагальний та біохімічний аналіз кровіДослідження цереброспінальної рідиниРентген-сканування грудної клітиниУЗД черевної порожнини та сечового міхураБіопсія шкіри та нерваКТ та МРТ

Поради

РАДА №1

Регулярно проходьте медичні обстеження, особливо, якщо у вас є фактори ризику, такі як діабет, алкоголізм або спадкові захворювання. Це допоможе виявити полінейропатію на ранніх стадіях та розпочати лікування вчасно.

РАДА №2

Зверніть увагу на свій спосіб життя: підтримуйте здорову дієту, займайтеся фізичною активністю та уникайте шкідливих звичок. Це допоможе покращити загальний стан організму та знизити ризик розвитку полінейропатії.

РАДА №3

Якщо ви помітили симптоми, такі як оніміння, поколювання або слабкість у ногах, не відкладайте візит до лікаря. Раннє звернення за медичною допомогою може значно покращити прогноз та якість життя.

РАДА №4

Вивчіть методи управління болем та дискомфортом, такі як фізіотерапія, масаж або спеціальні вправи. Консультація із фізіотерапевтом може допомогти вам розробити індивідуальну програму реабілітації.

Демієлінізуюча полінейропатія запального генезу хронічної течії (ХВДП) – група полінейропатій (захворювання, що характеризуються пошкодженням волокон периферичної відділу нервової системи), які протікають як наслідок системного запалення та супроводжуються демієлінізацією нервових закінчень. Для патології типово підгострий початок і тривалий (довше 2 місяців) перебіг. Патологічний процес характеризується періодами ремісії та загострення.

Характеристика

ХВДП – це хвороба, яка виникає внаслідок аутоімунних реакцій, що супроводжується м'язовою слабкістю в проксимальних та дистальних відділах кінцівок, що вказує на схожість із синдромом Гійєна-Барре (аутоімунне захворювання, при якому уражаються нерви периферичної системи), відомим так само, як демієлінізація перебігу запального генезу (ОВДП).

Основна відмінність зазначених патологій у неврології – прогресуючий перебіг у разі ХВДП на противагу монофазному перебігу та самостійному відновленню функцій у 80% випадків при ОВДП. Діагноз ОВДП у 3-5% пацієнтів передує ХВДП, яку у загальній структурі полінейропатій припадає близько 5% випадків. Поширеність захворювання становить 1-3 випадки на 100 тисяч населення щорічно.

Хвороба виникає у будь-якому віці, частіше діагностується у чоловіків, ніж у жінок. Сенсомоторна форма ХВДП відома як синдром Левіса-Самнера, який характеризується переважним ушкодженням рухових та сенсорних волокон. Виділяють форму з домінуванням у клінічній картині порушень чутливості та форму з одночасним ушкодженням нервових волокон периферичної системи та ЦНС.

Лікарі відзначають, що демієлінізуюча полінейропатія є серйозним захворюванням, при якому відбувається пошкодження мієлінової оболонки нервових волокон. Основні причини можуть включати аутоімунні реакції, інфекції, а також вплив токсинів. Симптоматика захворювання різноманітна: пацієнти часто скаржаться на слабкість у кінцівках, оніміння, поколювання та порушення координації. Лікарі наголошують на важливості ранньої діагностики, оскільки це значно збільшує шанси на успішне лікування. Терапія може включати імуносупресивні препарати, фізіотерапію та підтримуючу терапію. Важливо, щоб пацієнти дотримувалися рекомендацій фахівців та регулярно проходили обстеження для моніторингу стану.

Причини виникнення

ХВДП у неврології – полінейропатія аутоімунного генезу, що вказує на провідну роль у патогенезі імуногенетичних та імунопатологічних механізмів. Етіологія захворювання вивчена недостатньо.Деякі дослідники пов'язують появу дебютних ознак з імунізацією чи інтеркурентними (випадково приєднаними) інфекціями.

Клінічні прояви

• Парестезії (почуття печіння, поколювання) в області кистей та стоп.
• Оніміння дистальних сегментів кінцівок.
• Хиткість ходи, нестійкість під час ходьби.

На початковій стадії течії частіше ушкоджуються елементи периферичної системи у сфері ніг. Хворому стає важко підніматися сходами, виникають труднощі при прийнятті вертикального положення з позиції сидячи, наприклад, під час підйому з крісла. Важко ходити, спостерігаються випадки падіння через нездатність утримувати задану позу.

Пізніше в патологічний процес залучаються верхні кінцівки, що проявляється труднощами при застібці гудзиків, зав'язуванні шнурків, користуванні предметами побуту, наприклад, кухонним приладдям. У періоди між рецидивами відбувається часткове чи повне відновлення функцій.

Наростання симптоматики відбувається повільно. Нерідко від появи дебютних ознак до розвитку виражених порушень проходить кілька місяців. Подальший характер перебігу варіабельний. Демієлінізуюча полінейропатія протікає в декількох варіантах, що зумовлює різницю клінічних проявів. Варіанти течії:

1. Хронічний монофазний. Симптоматика поступово наростає та досягає максимального ступеня вираженості. Наступний період характеризується повним чи частковим усуненням симптомів, після чого патологія не прогресує, напади загострення не повторюються.
2. Хронічний рецидивірно-ремітуючий. Відрізняється чітко визначуваними періодами посилення неврологічної симптоматики, після чого відбувається регрес порушень.Періоди рецидивів змінюються проміжками стабілізації хворого.
3. Ступінчасто-прогресуючий. Наростання симптоматики відбувається ступінчасто за прогресуючим типом.
4. Неухильно-прогресуючий. Безперервне наростання симптоматики у повільному темпі.

Парези при демієлінізуючій нейропатії переважно зачіпають нижні кінцівки. Навіть у разі виражених парезів м'язова слабкість не супроводжується прогресуючими атрофічними змінами в м'язах. ) типу.

Гіпотонія (зниження тонусу м'язів) проявляється м'якістю, в'ялістю м'язової тканини, надмірним розгинанням у суглобах (ліктьовому, колінному), зниженням сили опору пасивним рухам. Больовий синдром інтенсивного характеру виявляється рідко, частіше біль помірний. випадання.

Найчастіше випадає ахілловий рефлекс.

Аксонально-демієлінізуюча полінейропатія нижніх кінцівок супроводжується розладами чутливості, які частіше виражаються в гіперестезії (підвищення чутливості) або анестезії (зниження чутливості). «шкарпеток», ніколи не домінують у клінічній картині.

Рідко у клінічній картині з'являються ознаки ураження структур ЦНС (оживлення сухожильних рефлекторних реакцій, патологічний стопний рефлекс Бабинського – неконтрольоване розгинання 1-го пальця стопи при штриховому подразненні поверхні підошви). Вегетативні порушення включають:

1. Гіпергідроз (посилене потовиділення).
2. Серцеву аритмію (порушення ритму серцебиття) минущого типу.
3. Непритомні стани, епізоди затьмарення свідомості.
4. Зменшення показників маси тіла прогресуючого типу (середні значення мінус 10-20 кг протягом року).

Аксонально-демієлінізуюча поразка на кшталт ХВДП рідко супроводжується порушенням дихальної діяльності. Діти ХВДП на початкових етапах часто протікає безсимптомно. Також описано випадки швидкого наростання симптоматики. Поширені симптоми у пацієнтів дитячого віку: порушення ходи, нестійкість під час ходьби, падіння. Іноді основні ознаки доповнюються тремором та атаксією (розладом узгодженості рухів).

Демієлінізуюча полінейропатія – це захворювання, яке викликає руйнування мієлінової оболонки нервових волокон, що призводить до порушення передачі нервових імпульсів. Люди, які стикаються з цією проблемою, часто описують симптоми як слабкість у кінцівках, оніміння, поколювання та утруднення в русі. Причини можуть змінюватись від аутоімунних захворювань до інфекцій та токсичного впливу. Багато пацієнтів зазначають, що рання діагностика та комплексне лікування, що включає медикаментозну терапію та фізіотерапію, відіграють ключову роль у відновленні функцій. Однак важливо пам'ятати, що кожен випадок індивідуальний, і підхід до лікування має бути персоналізованим.Обговорення з лікарем та підтримка близьких також значно впливають на психологічний стан пацієнтів.

Діагностика

• Парези кінцівок з переважно дистальним чи проксимально-дистальним охопленням.
• Виражене зниження м'язового тонусу в області рук та ніг.
• Стійкі ознаки вегетативної дисфункції, порушення чутливості, що стосуються кінцівки.
• Зниження або відсутність рефлексів у ділянці кінцівок.

Лікар призначає аналіз крові з метою виключення запальних процесів, що супроводжуються синдромом поліневропатії.₁₂.Диференціальна діагностика проводиться щодо полірадикулоневропатії, полінейропатій спадкової, токсичної, метаболічної, аксональної форм.

У ході диференціальної діагностики слід виключити полінейропатію інфекційного генезу. Рентгенографія органів, розташованих у грудній клітці, проводиться для виключення туберкульозу та пухлинних процесів, які можуть супроводжуватися симптомами полінейропатії.

Лікування

Основні цілі терапії – запобігання подальшому руйнуванню периферичних нервів, купірування аутоімунного запалення.

1. Застосування імуноглобулінів (внутрішньовенне введення).
2. Застосування кортикостероїдів.
3. Процедура плазмаферезу (забір крові з подальшим очищенням та поверненням у кровотік).

Введення імуноглобулінів відноситься до пріоритетних методів через відсутність виражених побічних ефектів, як після тривалого прийому кортикостероїдів. Прийом гормональних засобів показаний у вигляді переривчастих курсів, що призводить до тривалих ремісій.

У деяких випадках позитивний терапевтичний ефект спостерігається на тлі призначення комбінації препаратів імуноглобуліну та кортикостероїдів. Плазмаферез зазвичай призначають для усунення важкого погіршення стану пацієнта. Процедура плазмаферезу не є методом тривалої підтримуючої терапії. Симптоматичне лікування спрямоване усунення хворобливих відчуттів невропатичного характеру.

Немедикаментозна терапія передбачає дотримання режиму праці та відпочинку, уникнення інсоляцій, інфекційних та токсичних впливів. Комплексна програма терапії включає голкорефлексотерапію, фізіотерапевтичні процедури, лікувальну гімнастику, ортопедичну реабілітацію при периферичних парезах.

Демієлінізуюча полінейропатія хронічного перебігу запального генезу – захворювання, опосередковане порушеннями у роботі імунної системи. Характеризується ушкодженням мієлінової оболонки периферичних нервів. Виявляється м'язовою слабкістю в кінцівках та різноплановими розладами чутливості.

Питання-відповідь

Що характерно для демієлінізуючих полінейропатій?

Хронічна запальна демієлінізуюча полінейропатія (ХВДП) – рідкісне захворювання периферичних нервів, що характеризується поступовим розвитком слабкості, порушенням чутливості в руках та ногах. Поширеність у світі в середньому становить 1-9 на 100 000 чоловік.

Чим може бути спричинена полінейропатія?

Серед токсичних переважає алкогольна полінейропатія.У пацієнтів з інфекційними захворюваннями полінейропатія найчастіше виникає у ВІЛ-інфікованих. Полінейропатія може розвиватися при тяжких хронічних захворюваннях печінки, нирок, шлунково-кишкового тракту, легень.

Які ліки слід вживати при полінейропатії?

Нейромідин таблетки 20мг 50шт Лікування нервової системи Октоліпен таблетки п/о полон. 600мг 30шт Тіолепту пігулки п/о полон. Тіоліпон концентрат для приг. Тіоктова кислота концентрат для приг. Вессел ДВЕ Ф капсули 250 ле 60шт Актовегін таблетки п/о полон. Тіолепту у компл. Ще

Де болять ноги при полінейропатії?

Спостерігаються випадки уремічної полінейропатії нижніх кінцівок. Інтенсивність симптомів у разі буде залежати від тяжкості перебігу основного захворювання. Почалася з порушення чутливості в ногах, вона призводить до атрофії м'язів у ногах і руках, виникають судоми в м'язах литків.

Поради

РАДА №1

Зверніть увагу перші симптоми. Якщо ви помітили оніміння, поколювання чи слабкість у кінцівках, не відкладайте візит до лікаря. Раннє звернення за медичною допомогою може суттєво покращити прогноз та уповільнити прогресування захворювання.

РАДА №2

Слідкуйте за своїм способом життя. Правильне харчування, регулярні фізичні вправи та відмова від шкідливих звичок можуть допомогти зміцнити нервову систему та покращити загальний стан здоров'я. Розгляньте можливість консультації з дієтологом для складання збалансованого раціону.

РАДА №3

Вивчіть інформацію про доступні методи лікування. Демієлінізуюча полінейропатія може вимагати комплексного підходу, включаючи медикаментозне лікування, фізіотерапію та реабілітацію. Обговоріть з лікарем усі можливі варіанти та виберіть найбільш підходящий для вас.

РАДА №4

Не забувайте про підтримку. Спілкування з іншими людьми, які страждають від аналогічних захворювань, може допомогти вам впоратися з емоційними та психологічними труднощами. Розгляньте можливість участі у групах підтримки або онлайн-форумах.