18 найбільш часто задаваних питань (FAQ) з терапії стовбуровими клітинами

Терапія стовбуровими клітинами або регенеративна медицина включає використання стовбурових клітин для природних механізмів відновлення організму для усунення пошкоджених або дисфункціональних тканин. Використовуючи стовбурові клітини або їх похідні, цей інноваційний підхід пропонує альтернативу трансплантації органів, долаючи обмеження донорських органів.

2. Які існують типи стовбурових клітин?

Стовбурові клітини в основному одержують із чотирьох основних категорій:

Ембріональні тканини: Ці стовбурові клітини походять з ембріона віком від 3 до 5 днів, званого бластоциста; здатність виробляти всі види клітин (плюрипотентні)
Пренатальні стовбурові клітини: Ці стовбурові клітини виявляються в пуповині та навколоплідних водах, вони дають початок спеціалізованим клітинам.
Дорослі тканини: У невеликих кількостях вони виявляються у більшості тканин дорослої людини, таких як кістковий мозок чи жир.
Індуковані плюрипотентні стволові клітини (ІПСК): Це дорослі клітини, які були перепрограмовані так, щоб поводитися як ембріональні стовбурові клітини, пропонуючи аналогічний потенціал для диференціювання.

3. Які існують види терапії стовбуровими клітинами?

Різні види терапії стовбуровими клітинами:

Ембріональна терапія стовбуровими клітинами: Він використовує плюрипотентні стволові клітини, отримані з ембріонів, що дає можливість диференціюватися в будь-який тип клітин організму.
Терапія стовбуровими клітинами для дорослих: Він включає стовбурові клітини, отримані з тканин дорослих, таких як кістковий мозок, жирова тканина або кров, які мають більш обмежену здатність до диференціювання.
Індукована плюрипотентна терапія стовбуровими клітинами (ІПЗК): Перепрограмовані дорослі клітини, що мають характеристики, аналогічні ембріональним стовбуровим клітинам, що забезпечує універсальність без етичних проблем, пов'язаних з ембріональними клітинами.
Мезенхімальна терапія стовбуровими клітинами (МСК): Використовуються мультипотентні стовбурові клітини, зазвичай отримані з кісткового мозку або тканини пуповини, відомі своїми регенеративними властивостями та імуномодулюючими ефектами.
Терапія гемопоетичними стовбуровими клітинами (ТГСК): Він передбачає трансплантацію кровотворних стовбурових клітин для лікування різних захворювань крові, раку та аутоімунних захворювань.

4. Хто є потенційними донорами для терапії стовбуровими клітинами?

Потенційними донорами є:

Алогенні донори: Цими донорами можуть бути члени сім'ї чи особи, які не пов'язані родичами.
Аутологічні донори: Пацієнти, які жертвують свої стволові клітини для майбутнього використання. Ці клітини зазвичай збираються перед проходженням певних медичних процедур, таких як хіміотерапія, та зберігаються для подальшого використання.
Пуповинна кров: Стовбурові клітини, зібрані з пуповини та плаценти після пологів. Це джерело часто використовується для алогенних трансплантацій і його можна отримати в державних або приватних банках пуповинної крові.
Донори кісткового мозку: Особи, які жертвують стовбурові клітини зі свого кісткового мозку, зазвичай за допомогою процедури, яка називається аспірацією кісткового мозку. Це також поширене джерело алогенних трансплантатів.
Стовбурові клітини периферичної крові (PBSC): Стовбурові клітини збираються із кровотоку за допомогою процесу, званого аферезом. Донори отримують ін'єкції для стимуляції виробництва стовбурових клітин, перш ніж клітини будуть зібрані за допомогою забору крові.

5. Чи можна лікувати вроджені вади розвитку за допомогою терапії стовбуровими клітинами?

Так, терапія стовбуровими клітинами потенційно може лікувати вроджені вроджені дефекти, особливо ті, які пов'язані із захворюваннями кісток, крові та деякими захворюваннями нервової тканини. Ефективність та здійсненність залежать від конкретного типу та тяжкості дефекту, а також досягнень у галузі досліджень та технологій стовбурових клітин.

6. Хто найкращі лікарі в галузі терапії стовбуровими клітинами?

Найвідоміший лікарі з терапії стовбуровими клітинами становлять:
В Індії

В Об'єднаних Арабських Еміратах

В індичці

У сполученому королівстві

У Тайланді

7. Якою є ймовірність успіху стовбурових клітин залежно від донора?

На успіх терапії стовбуровими клітинами можуть впливати різні фактори, включаючи джерело стовбурових клітин та конкретний стан, що підлягає лікуванню. Хоча деякі дослідження показують вищі показники успіху при використанні певних типів стовбурових клітин, наприклад, отриманих з кісткового мозку або пуповинної крові, ефективність лікування може змінюватись від людини до людини.Дуже важливо проконсультуватися з кваліфікованим лікарем, щоб визначити найбільш підходящий підхід до лікування та зрозуміти потенційний рівень успіху залежно від індивідуальних обставин.

8. Які захворювання зазвичай лікують за допомогою терапії стовбуровими клітинами?

Різні види захворювань, які лікуються за допомогою терапії стовбуровими клітинами, такі:

Ортопедичні захворювання, такі як остеоартрит та травми суглобів.
Неврологічні розлади, такі як хвороба Паркінсона, хвороба Альцгеймера та розсіяний склероз.
Серцево-судинні захворювання, включаючи серцеву недостатність та ішемічну хворобу серця.
Аутоімунні захворювання, такі як ревматоїдний артрит та вовчак.
Хронічні респіраторні захворювання, такі як хронічна обструктивна хвороба легень (ХОЗЛ).
Генетичні порушення, такі як серповидно-клітинна анемія та м'язова дистрофія.
Захворювання очей, такі як вікова дегенерація жовтої плями.
Певні види раку, особливо рак крові, такий як лейкемія та лімфома, лімфома Ходжкіна.
Шкірні захворювання, такі як опіки та рани, що не гояться.
Репродуктивні проблеми, включаючи чоловіче та жіноче безпліддя.

9. Чи вважається терапія стовбуровими клітинами безпечною?

Так, терапія стовбуровими клітинами зазвичай вважається безпечною, але, як і будь-яка медична процедура, вона несе у собі потенційні ризики та ускладнення. Безпека терапії стовбуровими клітинами залежить від різних факторів, таких як тип використовуваних стовбурових клітин, метод введення, досвід медичного працівника та конкретний стан, що підлягає лікуванню.Перш ніж проходити терапію стовбуровими клітинами, важливо обговорити потенційні ризики та переваги із кваліфікованим медичним працівником.

10. Які можливі ризики, пов'язані з терапією стовбуровими клітинами?

Терапія стовбуровими клітинами несе потенційні ризики, включаючи інфекцію, утворення пухлин, імунні реакції та згортання крові. Крім того, може виникнути запалення та варіабельна ефективність залежно від конкретних станів. Перед тим, як проходити терапію стовбуровими клітинами, важливо проконсультуватися з лікарем, щоб повністю усвідомити ці ризики.

11. Як довго може зберігатися ефект терапії стовбуровими клітинами?

Тривалість ефекту терапії стовбуровими клітинами може широко змінюватись в залежності від стану, що підлягає лікуванню, типу використовуваних стовбурових клітин та реакції пацієнта. Деякі пацієнти можуть відчувати поліпшення протягом багатьох років, тоді як іншим може знадобитися повторне лікування. Однак у деяких випадках це призводить до тривалого чи постійного ефекту.

12. Чи є необхідність повторного лікування після декількох років терапії стовбуровими клітинами?

Деяким людям, які проходять терапію стовбуровими клітинами, може знадобитися повторне лікування, оскільки ефект початкового лікування може з часом зменшитися або стан, що підлягає лікуванню, може прогресувати.
Однак необхідність додаткового лікування залежить від різних факторів, включаючи характер стану, реакцію на початкову терапію та індивідуальні фактори здоров'я. Пацієнтам необхідно проконсультуватися зі своїми медичними працівниками, щоб визначити найбільш підходящий курс дій у їх конкретних обставинах.

13. Чи існують якісь обмеження за віком чи станом здоров'я для проходження терапії стовбуровими клітинами?

Так, вік може впливати на право на терапію стовбуровими клітинами. Люди похилого віку або люди з певними проблемами зі здоров'ям можуть зіткнутися з більш високим ризиком або зниженням ефективності. Лікарі мають оцінити загальний стан здоров'я, історію хвороби та конкретний стан кожного пацієнта, щоб визначити придатність цього лікування.

14. Скільки часу займає терапія стовбуровими клітинами?

Тривалість терапії стовбуровими клітинами варіюється в залежності від конкретного захворювання, яке лікують, типу використовуваних стовбурових клітин та реакції людини на лікування. У деяких випадках може бути достатньо одного сеансу, в той час як в інших може знадобитися кілька сеансів протягом тижнів або місяців. Важливо проконсультуватись з лікарем, щоб визначити оптимальний план лікування для кожного випадку.

15. Де я можу пройти лікування стовбуровими клітинами?

Вершина місця для лікування стовбуровими клітинами включають США, Німеччину, Південну Корею, Індію, Сінгапур та Японію. Ці країни пропонують сучасне обладнання та досвід у галузі трансплантації стовбурових клітин, надаючи пацієнтам можливості для інноваційних методів лікування та покращення результатів.

16. Чи може терапія стовбуровими клітинами допомогти при артриті?

Так, терапія стовбуровими клітинами потенційно може допомогти у лікуванні артриту, сприяючи регенерації тканин та зменшуючи запалення. Це може допомогти полегшити такі симптоми, як біль та скутість, потенційно покращуючи функцію та рухливість суглобів.Однак його ефективність та довгострокові переваги потребують подальших досліджень та консультацій з постачальниками медичних послуг для прийняття індивідуальних рішень щодо лікування.

17. Де можна пройти терапію стовбуровими клітинами при БАС?

Деякі країни, відомі своїми передовими дослідженнями стовбурових клітин та варіантами лікування БАС, включають США, Німеччину, Південну Корею, Японію та Ізраїль.

18. Яким має бути правильний метод та підхід до відновлення після терапії стовбуровими клітинами?

Для одужання пацієнтам, яким переносять лікування стовбуровими клітинами, потрібно більше, ніж медична допомога; їм також потрібна комплексна система підтримки. Це включає персоналізовані плани харчування, доступ до реабілітаційних послуг, участь у групах підтримки та допомога в усуненні побічних ефектів лікування. Прийнявши цей цілісний підхід, пацієнти можуть ефективніше вирішувати проблеми лікування, прискорити процес одужання та поліпшити своє загальне самопочуття.

Фаузія Зеб — автор медичних та наукових матеріалів з великим досвідом роботи у фармацевтичній науці, яка здобула ступінь бакалавра фармації та магістра фармації у таких відомих установах, як Массачусетський технологічний інститут та Університет Джамії Хамдарда. Маючи великі знання в галузі медицини, вона досягає успіху в чіткому та ефективному викладі інноваційних концепцій за допомогою повідомлень у блогах і статей, забезпечуючи доступність для цільової аудиторії.

Фаузія Зеб Фатіма

Схожі повідомлення

Чи безпечна трансплантація серця? Відторгнення: види, симптоми, профілактика
Часті питання з хірургії хребта: відповіді на 15 основних питань
Операція з відновлення грижі: найчастіші питання
Лікування раку молочної залози: найчастіші питання
Які шанси вижити при крововиливі в мозок
Лікування раку яєчників: найчастіші питання
Шлях трансплантації серця: від донора до реципієнта
TOF у дітей: діагностика, лікування та догляд
Операція AVR MVR: Часті питання
Чи може операція гамма-ножем змінити правила гри у лікуванні пухлини головного мозку?
Розуміння ускладнень та відновлення після операції АКШ: що вам потрібно знати
18 найбільш часто задаваних питань (FAQ) з терапії стовбуровими клітинами

Наша команда експертів у галузі охорони здоров'я буде рада допомогти вам

Лікарні у країнах
Лікарні у Туреччині
Лікарні в Індії
Лікарні у Сінгапурі
Лікарні в ОАЕ
Лікарні в Таїланді
Лікарні в Ізраїлі
Всі напрямки

Ортопедія
Загальна вартість заміни кульшового суглоба
Вартість заміни колінного суглоба
Вартість заміни диска
Хірургія Човни Fusion
Хірургічна хірургія стегна
Коліно Артоскопія
Фахівці-ортопеди

Кардіологія
Вартість ангіографії
Вартість ангіопластики
Вартість АКШ
Вартість заміни подвійного клапана
Вартість AVR/MVR
Вартість імплантації кардіостимулятора
Фахівці з серця

Трансплантація
Вартість пересадки нирки
Вартість пересадки печінки
Вартість трансплантації кісткового мозку
Вартість трансплантації серця
Пересадка хірургів
Переглянути всіх лікарів
Рак молочної залози

Онкологія
Рак товстої кишки
Рак шлунка
Рак шийки матки
Рак легенів
Рак простати
Фахівці з раку
Пухлина головного мозку

неврологія
Віце-президент з шунтової хірургії
Вартість спондилодезу
Вартість операції мікродискектомії
Краніотомічна хірургія
Вартість глибокої стимуляції мозку
Фахівці з мозку та хребта

Головна
Про нас
Послуги
Історії пацієнтів
Блог
FAQ
Зв'яжіться з нами
Прес-релізи
Додайте свій медичний заклад
Результати пошуку лікарні
Результати пошуку лікаря
Карта сайту

18 найбільш часто задаваних питань (FAQ) з терапії стовбуровими клітинами - Dosvid.v.ua

Майже 4% всіх ракових пухлин – це лімфоми. Дуже довго мали місце різні види класифікації лімфом, у яких були різні назви та термінологія для позначення однакових типів лімфом, через що виникало багато труднощів для всіх. У 2001 р. була розроблена єдина класифікація лімфом від Всесвітньої організації охорони здоров'я (ВООЗ). Дізнайтесь, які види лімфом існують.

Причини розвитку лімфоми

Лімфоми – це загальне поняття для великої групи злоякісних пухлин, що розвиваються із клітин прообразів лімфоцитів. В основному вони розвиваються в лімфовузлах, але в багатьох випадках злоякісний процес вражає і багато внутрішніх органів, від пеєні до кісткового мозку.

При лікуванні раку там дуже важливо було б розуміти причини розвитку лімфом. На жаль, зараз вони невідомі. Процес появи та розвитку хвороби уважно вивчають вчені, що дає надію, що фахівці матимуть можливість успішно перемагати онкологію.

Однак можна відзначити кілька факторів ризику розвитку лімфом, які обов'язково беруться до уваги під час лікування лімфоми за кордоном:

Генетична схильність та спадковість – якщо у родичів по крові з першої лінії є подібне захворювання, то шанс отримати таке ж досить високий.
Генетичні збої – у людини з проблемами генетики, які виявляються у успадкованому імунодефіциті, шанси на розвиток лімфоми у 4 рази більші.
Аутоімунне захворювання – наприклад, ревматоїдний артрит, червоний вовчак, захворювання Бехтерева, і т.п.
Інфекційні захворювання організму, що переросли у хронічні – вірус герпесу різних типів, вірусне захворювання Епштейна-Барра, гепатити В або С.
Імунодефіцити набутого характеру – СНІД, прийом імунносупресорів – препаратів, що пригнічують імунітет, наприклад, антибіотиків, гормонів, цитостатиків.

Коли лімфоцити (клітини крові) трансформуються в агресивні та злоякісні, народжується один із видів лімфом. У природі є 2 види лімфоцитів – Т- та В-. На сьогоднішній день успішно завжди лікуються В-клітинні лімфоми, а вже вилікувати Т-клітинну лімфому набагато важче.

Головною класифікацією лімфом є їх поділ на такі види:

Порівняємо, чим відрізняються ці види лімфом. Лікування лімфоми Ходжкіна за кордоном безпосередньо залежить від цієї симптоматики.

Відмінна ознака

Неходжкінська лімфома

Лімфома Ходжкіна

Методи діагностики лімфом

Сучасне виявлення лімфом, як і будь-яке лікування раку, у тому числі лікування раку шлунка за кордоном засноване на комплексному підході до діагностики конкретного виду лімфоми. Тільки високоточна діагностика пухлини зможе допомогти відповісти на питання, онкозахворювання це, чи ні, і який із видів лімфоми гірший. Не завжди надії та ймовірність одужання та повного лікування визначається гістологічною сутністю пухлини. Важливе значення має і якнайшвидше звернення до лікаря, якість діагнозу та методи лікування. Лімфоми успішно лікуються за кордоном за рахунок прогресивних міжнародних протоколів та професійної кваліфікації фахівців медичних центрів за кордоном, при цьому вартість лікування раку за кордоном може бути дуже близькою до вітчизняної.

Для коректної діагностики лімфоми здійснюються:

огляд профільного онколога, докладний анамнез;
рентген грудної клітки;
біопсія кісткового мозку через шкіру за допомогою пункції;
радіонуклідне сканування органів ШКТ за допомогою ізотопів;
ангіографія судин із використанням онтрасту.

Види лімфоми Ходжкіна

Лімфома Ходжкіна, інакше – лімфагранулематоз – злоякісна пухлина тканин, що супроводжується утворенням у лімфовузлах та інших органах спеціальних новоутворень – лімфагранулем. Хвороба може розвинутися у пацієнтів будь-якого віку, кількість випадків – 3 на 1 000 000. На підставі статистичних даних, медики визначають два основні пікові періоди -16-30 років і після 50.

Класифікують цей вид лімфом виходячи з виду будови зачеплених лімфовузлів та характеристиками гранульом. Бувають такі типи хвороби Ходжкін за гістологічним принципом:

з переважанням лімфоїдної тканини – найнеагресивніший вид хвороби, що відрізняється присутністю повноцінних і дозрілих лімфоцитів у лімфовузла;
з нодулярним склерозом – у частині тканини, взятої на біопсію, було виявлено утворення ракових клітин;
змішаноклітинний лімфогранулематоз– в лімфовузлах є різні види клітин;
з лімфоїдним виснаженням – по суті, нормальних клітин майже немає, відбулося переродження лімфатичного вузла на фіброз.

Класифікація та характеристики неходжкінської лімфоми

Неходжкінські лімфоми – досить велика група утворень, на сьогодні прийнято єдину для всіх країн класифікацію лімфом за версією ВООЗ.

Стадії неходжкінської лімфоми

Важливо з'ясувати, наскільки поширеним є рак і які частини тіла він торкнеться. Цей процес називається стадуванням. Знання стадії раку допомагає лікареві планувати правильне лікування. Існує 4 стадії неходжкінської лімфоми. Більшість пацієнтів вже мають 3 чи 4 стадію захворювання на момент діагностики.

Неходжкінська лімфома 1-ї стадії.Неходжкінська лімфома тільки в 1 області або лімфатичному вузлі, і ця область або вузол не знаходяться у животі чи грудях.
Неходжкінська лімфома 2-ї стадії. Захворювання лише у 1 області, включаючи лімфатичні вузли у цьому районі. Захворювання в 2 або більше областях або лімфатичних вузлах, причому всі злоякісні клітини знаходяться вище діафрагми або нижче діафрагми. Захворювання, яке почалося у шлунку чи кишечнику, і яке було повністю видалено хірургічним шляхом.
3 стадія неходжкінської лімфоми.Неходжкінська лімфома знаходиться вище та нижче діафрагми, та/або хвороба почалася в грудях, та/або пухлина знаходиться у 2 або більше областях живота, в районі хребетного стовпа.
4-я стадія неходжкінської лімфоми.Неходжкінська лімфома вже поширилася в кістковому мозку, головному мозку, хребті чи цереброспінальній рідині. Якщо більш ніж 25% кісткового мозку є раковими клітинами, рак вважається гострою лімфобластною лейкемією, а не лімфомою.

Ознаки та симптоми неходжкінської лімфоми

Задишка, проблеми з диханням, свистяче дихання або часто дихання. Це може статися, якщо тимус або лімфатичні вузли більші, ніж зазвичай.
Набряк у голові, шиї, плечах чи грудях. Це може бути спричинене тим, що лімфома натискає на основну вену, яка виводить кров із цих областей.
Проблеми із ковтанням.
Розпухлі лімфатичні вузли в ділянці шиї, пахв, грудей, живота, тазу або паху.
Незрозуміла лихоманка, втрата ваги чи нічна пітливість.
Симптоми можуть виявитись швидко або можуть з'явитися повільно протягом декількох місяців.

Діагностика неходжкінської лімфоми

Щоб дізнатися, чи є у пацієнта неходжкінська лімфома, лікар зробить таке:

Проведе перевірку, щоб знайти ознаки хвороби.
Зробить опитування пацієнта.
Візьме зразок тканини хірургічним шляхом (біопсія) або використовує голку для проби тканини чи рідини навколо легенів чи органів у животі.
Зробить знімки внутрішніх органів. Це допоможе виявити збільшені лімфатичні вузли, пухлини або області, де рак активний.

Дослідження зображень можуть включати:

Рентген грудної клітки.
Сканування КТ (комп'ютерна томографія).
Галлієве сканування.
Сканування позитронно-емісійної томографії (ПЕТ)
Додаткові тести, щоб визначити, чи поширюється рак з лімфатичної системи на інші частини тіла – аналіз крові, біохімія крові, поперекова пункція, тест кісткового мозку.

Dosvid.v.ua